Обмеження волі встановлюється терміном

Покарання у вигляді обмеження волі полягає у утриманні особи у кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду із обов'язковим залученням засудженого до праці. 2. Обмеження волі встановлюється терміном від одного до п'яти років.

Обмеження волі полягає у встановленні судом засудженому наступних обмежень: не йти з місця постійного проживання (перебування) у певний час доби, не відвідувати певні місця, розташовані в межах території відповідної муніципальної освіти, не виїжджати за межі території.

Наступна важлива відмінність полягає в тому, що обмеження волі призначається тільки за злочини невеликої та середньої тяжкості, а застосування умовного засудження не залежить від категорії злочину і може призначатися за тяжкі та навіть особливо тяжкі злочини до позбавлення свободи на термін не понад вісім років (год.

Обмеження свободи полягає в накладення на засудженого обов'язків, що обмежують його свободу, та знаходження його в умовах здійснення за ним нагляду органами та установами, які відають виконанням покарання. 2. Обмеження свободи встановлюється терміном від шести місяців до п'яти років.