Військова доктрина нато

Передбачалося, що участь кожної держави в обороні буде пропорційною до її економічної, промислової, географічної та військовим можливостям та що за допомогою співпраці НАТО забезпечить оптимальне використання ресурсів.

Фактично, починаючи зі свого заснування, НАТО була орієнтована на протидію СРСР і, пізніше, також країнам — учасницям Варшавського договору, який очолював СРСР, укладеного в 1955 році. Греція та Туреччина увійшли до НАТО у 1952 році («Перше розширення НАТО»).

Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що напад на одного учасника НАТО є нападом на НАТО в цілому і викликає відповідь усіх членів Альянсу..

Військовий комітет консультує Північноатлантичну раду з питань кращої військової політики та стратегії. Також Військовий комітет допомагає та консультує Комітет оборонного планування та Групу ядерного планування з військових питань.