Законотворчість це

Законотворчість, різновид правотворчої діяльності, що складається з узгодженої системи дій, об'єднаних у відповідні стадії, в рамках якої реалізується законодавча функція держави та спрямована на створення, зміну чи відміну нормативних правових актів вищої юридичної сили.

Законотворчий процес — це діяльність компетентних органів щодо прийняття, зміни чи скасування норм права. Зрозуміло, у межах правотворчої діяльності життя отримують як закони, а й підзаконні акти, і судові прецеденти, і правові звичаї, словом — всі джерела права.

Законодавча діяльність передбачає запровадження у систему нормативно-правових актів прийнятого закону, тоді як законотворча діяльність (законотворчість) передбачає ще й творчий дослідницький підхід до створення закону, тому значення даного поняття ширше.